І. Б. ДЕГТЯРЬОВА, О. В. КУБАТКО
«Зелена» економіка та сталий розвиток: погляд економістів
(мова оригіналу – англійська)
У роботі аналізуються основні напрямки формування політики «зеленої» економіки та сталого розвитку, які обговорювалися під час проведення Дев’ятнадцятої Міжнародної наукової конференції в м. Суми «Економіка для екології», що відбулася на базі Сумського державного університету з 30 квітня по 3 травня 2013 року. Проведено аналіз соціально-економічних проблем реалізації стратегій сталого розвитку підприємствами, викликаних посиленням антропогенного навантаження на природне середовище. Проаналізовано проблеми, що виникають у результаті недотримання екологічних стандартів та норм ведення господарської діяльності. Зокрема, приділяється увага проблемам, що виникають внаслідок господарської діяльності більшості підприємств гірничої, хімічної, металургійної галузей, а саме погіршення стану повітря. Серед інших не менш важливих причин, що ведуть до погіршення якості повітря та зменшення обсягів кисню, є скорочення лісних масивів. Це безпосередньо є однією із причин, що впливає на здоров’я населення.
У статті приділена увага питанням підвищення еко-ефективності з метою забезпечення стійкого розвитку підприємств та реалізації політики «зеленої» економіки. Підвищення еко-ефективності відіграє велику роль у досягненні цілей сталого розвитку. Як правило, дефіцит того чи іншого виду природних ресурсів, який відчувають економічні системи, носить відносний характер і є наслідком неефективної роботи підприємств. Серед основних пріоритетів, які мають отримати особливий акцент у стратегіях сталого розвитку підприємств можна назвати зміну характеру всього виробничого процесу з метою мінімізації негативного впливу на навколишнє середовище, підвищення ефективності підприємств та поліпшення соціальних результатів. Приділено увагу питанням ресурсоощадливих технологій та зменшенню енергоспоживання.
Серед інших не менш актуальних глобальних екологічних проблем сьогодення, яким приділяється увага у статті є бідність населення багатьох країн світу. Бідність вважається не тільки однією із головних причин, але і наслідком погіршення стану навколишнього середовища, яка загрожує населенню багатьох країн світу. Основні глобальні екологічні проблеми включають в себе глобальне потепління, катастрофічний стан океанів і річок, забруднення повітря та інші. Зміна клімату є однією з найсерйозніших екологічних загроз, що стоять перед людством в усьому світі. Особливо суттєво цей вплив відчувається в сільському господарстві. Погіршення ситуації відбувається відразу у кількох напрямках: погіршення стану земельних ресурсів, зниження якості вирощуваної сировини, і, як результат, – зміни у розвитку переробної галузі. У статті наведено приклади щодо зниження продуктивності сільського господарства. Найбільш несприятливі наслідки будуть відчуватися в основному в країнах, що розвиваються, особливо в Африці, у зв'язку з дуже неефективним рівнем вирішенням проблем такого характеру.
У статті також приділяється особлива увага питанням енергозбереження, розвитку вітрової енергетики, екотуризму, формуванню територіальних рекреаційних комплексів.
Ключові слова: альтернативна енергетика, екологічна економіка, забруднення навколишнього середовища, зелена економіка, рекреація, сталий розвиток.
Розміщена в №2, 2013.
Текст статті: завантажити.