ГЕРМАН Е. ДЕЙЛІ
Сталий розвиток: визначення, принципи, підходи
(мова оригіналу – англійська)
У даній роботі концепція сталого розвитку розглядається з декількох точок зору. Аналізуючи змістовне навантаження слова «сталий», автор стверджує, що логіка зобов'язує нас назвати те, що в даний момент необхідно підтримувати сталим, і те, за допомогою чого підтримується сталість. Автор стверджує, що економіка, є тією складовою, яку необхідно підтримувати стало, в той час як біосфера виконує підтримуючу функцію (забезпечує стійкість).
У дослідженні аналізуються два підходи до визначення основи сталості. Згідно неокласичної економіки, корисність у майбутньому має залишатися на не зменшуваному рівні. Згідно підходу екологічної економіки – фізичний випуск продукції повинен підтримуватися з часом, а здатність біосфери підтримувати фізичні потоки повинна бути на не зменшуваному рівні. Автор стоїть на засадах екологічної економіки і аргументує свою позицію наступними твердженнями. По-перше, корисність це безрозмірна величина, яку неможливо виміряти. По-друге, і що більш важливо, навіть якщо корисність і була б вимірною, то це все ж не те, що ми би хотіли залишити майбутнім поколінням. Ми не можемо заповідати корисність або щастя для майбутніх поколінь. Ми можемо залишити їм речі і, меншою мірою, знання.
Автор статті порівнює підходи оптимізації на мікро- та макрорівнях під кутом забезпечення стійкості. Основне правило мікроекономічної оптимізації полягає у збільшенні випуску продукції то тих пір, доки гранична вигода перевищує граничні витрати. Рівність граничних витрат та граничної корисності є максимальним значенням обсягу виробництва, рівень якого перевищувати не доцільно. Макроекономіка не має точки (правила) «зупинки», більше того, в неокласичній економіці зазвичай розуміють, що ВВП має рости завжди. Проте в дійсності економіка є підсистемою, де домінують перетворення матерії та енергії для задоволення людських потреб. На думку автора, важливим моментом є те, що макроекономіка також є складовою більшої системи – біосфери. Оптимальний розмір економічної системи по відношенню до екосистеми є критичним моментом, на який в макроекономічних дослідженнях не звертали уваги.
Зменшення бідності є важливою ціллю розвитку, проте не може бути досягнутою за рахунок економічного зростання по декільком причинам. Зокрема, зростання національного доходу збільшує екологічні та соціальні витрати швидше, ніж зростають вигоди від виробництва. Таке економічне зростання робить нас біднішими, а не багатшими.
Ключові слова: сталий розвиток, економічне зростання, економічна система, сталість, екологічні податки та збори.
Розміщена в №3, 2013.
Текст статті: завантажити.