К. О. ІВАНЧУК
(мова оригіналу – українська)
Динамізм, властивий сучасному бізнес-середовищу, повинен бути екстрапольований на методи, які використовуються для наукового обґрунтування системи управління підприємством на засадах стійкості. Цим зумовлено формування підходу до діагностики можливостей забезпечення стійкого розвитку на основі використання динамічних і статичних параметрів шляхом дослідження напрямків трансформації вихідного базису розвитку, у результаті чого визначено п’ять типів трансформаційних напрямків: синхронно зростаючий, синхронно спадний, стагнаційний, інверсний, асинхронний. Доведено важливе значення структурних змін локальних складових потенціалів виживання та стійкості. Запропоновано і обґрунтовано динамічну діагностичну модель, яка відображає швидкість зміни локальних складових потенційних станів і дозволяє розрахувати коефіцієнт динамічної стійкості, відповідно до чого визначено три зони його належності – зона від’ємної динамічної стійкості, зона додатної динамічної стійкості, флет-зона динамічної стійкості. Розроблено матрицю імпульсних характеристик, яка залежно від співвідношення зони динамічної стійкості й трансформаційного типу дозволяє виокремити п’ять видів імпульсів, що генеруються на основі набутого вихідного базису розвитку, – стимулювальний імпульс, дестимулювальний імпульс, пасивний імпульс, стабілізаційний імпульс, інертний імпульс
Ключові слова: розвиток, стійкість, динаміка, діагностика, імпульс.
Розміщена в №1, 2015.
Інформація про автора(ів): Іванчук Катерина Олександрівна, старший викладач, аспірант кафедри економіки підприємства Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського МОН України, м. Кривий Ріг
Текст статті: завантажити.