О. І. Карінцева, А. В. Дяченко, С. В. Тарасенко, М. О. Харченко
(мова оригіналу – англійська)
https://doi.org/10.21272/mer.2018.82.04
Актуальність дослідження. В умовах переходу до шостого технологічного укладу актуальним є визначення вектору формування промислової політики та точок росту країни з урахуванням особливостей її розвитку та потенційних ресурсів. Для України актуальним залишається вибір ніші, галузі, напрямків, які б сформували основу сталого розвитку країни. Мета дослідження. Обґрунтування гіпотези про необхідність формування нішевої спрямованості промислової політики країни в умовах переходу до шостого технологічного укладу. Результати дослідження. Для України характерна класична модель промислової політики. В умовах децентралізації та необхідності рівномірного розвитку регіонів для країни оптимальним є використання системної моделі, яка ініціює диверсифікацію виробництва товарів і послуг і оптимізацію витрат у галузях. Важливим елементом в рамках кластерної моделі виступає визначення основної ніші, що об'єднує інноваційні кластери територій. В Україні простежується позитивна динаміка зростання доданої вартості, створеної в країні, до 2010 р При цьому абсолютні значення показника валової доданої вартості, створеної в цілому в Україні, в кілька разів менше (а то і в 10 разів), ніж створена валова додана вартість в обробної промисловості провідних країн. Поступове зниження промислового виробництва в Україні впродовж 2010–2018 рр. призвело до того, що країна входить в новий технологічний цикл, не маючи потужної промислової бази. Це визначає її низькі стартові можливості для впровадження конструкторських інновацій та подальшого сталого розвитку. Запропоновано сформувати промислову робототехніку як ведучу нішу в промисловості країни, яка б стала точкою зростання для експорту продукції з високою доданою вартістю. Такий вибір обумовлений соціально-економічним поступом людства у 21 столітті і показниками розвитку промислової робототехніки за останні роки.
Ключові слова: промислова політика, технологічний уклад, ніша, робототехніка, промисловий мультиплікатор, хвиля Кондратьєва, обробна промисловість, додаткова вартість, модель, Україна.
Розміщена в №4, 2018.
Інформація про автора(ів):
ОЛЕКСАНДРА ІВАНІВНА КАРІНЦЕВА, кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри економіки, підприємництва та бізнес-адміністрування Сумського державного університету;
АННА ВІКТОРІВНА ДЯЧЕНКО, аспірант кафедри економіки, підприємництва та бізнес-адміністрування Сумського державного університету;
СВІТЛАНА ВІКТОРІВНА ТАРАСЕНКО, кандидат економічних наук, старший викладач кафедри міжнародних економічних відносин Навчально-наукового інституту бізнес-технологій «УАБС» Сумського державного університету;
МИКОЛА
Текст статті: завантажити.