В. В. Павлик
Енергетичні розриви: бібліометричний аналіз
(мова оригіналу – англійська)
https://doi.org/10.21272/mer.2019.86.02
У статті визначено основні наукові напрями дослідження енергетичних розривів з метою виявлення основних детермінант, що впливають на їх величину. Для аналізу автором використано програмне забезпечення VOSviewer та внутрішні інструменти аналізу наукометричної бази даних Scopus. У статті розглянуто статті, що опубліковані у період з 1991 по 2019 роки та індексуються наукометричними базаами даних Scopus та Web of Science. Результати використання інструментів аналізу наукометричної бази даних Scopus показали, що в 2014 році кількість наукових статей, присвячених дослідженню енергетичних розривів, почала збільшуватися. При цьому найбільша кількість статей було опубліковано вченими з США, Китаю та Індії. У той же час, найчастіше дослідження питань енергетичних розривів було профінансовано Національним фондом природознавства Китаю та Міністерством енергетики США. Слід відмітити, що статті щодо аналізу енергетичних розривів опубліковано у таких високо рейтингових журналах як: Journal of Economic Perspectives, Economic Modelling, Functional Ecology. Отримані результати показали, що тема енергетичного розриву корелює з сучасними тенденціями поширення питань сталого розвитку та зеленої енергетики. Дані VOSviewer дозволили виокремити 8 кластерів масиву наукових статей, які досліджували енергетичні розриви з різних точок зору. Перший кластер включав такі ключові слова: енергоефективність, енергозбереження, енергоефективність тощо. До третього кластеру увійшли статті, що присвячені аналізу стабільності та зміні клімату. Другий та четвертий кластери були зосереджені на інженерно-технологічних аспектах енергетичних розривів. Третій кластер розташований найближче до першого кластеру, що дає підстави виокремити наступні параметри енергетичного розриву: стійкість; розрив енергоефективності; питома відновних джерел енергії. Така тенденція дозволяє зробити висновок, що енергетичний розрив слід аналізувати з економічної та управлінської точки зору з метою розроблення та впровадження дієвих механізмів та інструментів їх мінімізації. Крім того, результати дослідження дозволили виокремити наступні групи параметрів-впливу на величину енергетичного розриву: технологічні; екологічні; енергоефективності; сталого розвитку.
Ключові слова: енергетика, енергоефективність, зелена енергетика, розрив, метааналіз, Scopus, Web of Science.
Розміщена в №4, 2019.
Інформація про автора(ів): ВЛАДИСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ ПАВЛИК, аспірант, Сумський державний університет
Текст статті: завантажити.