С. А. Прийменко, О. А. Бурла
(мова оригіналу – англійська)
https://doi.org/10.21272/mer.2020.88.11
Щоб досягти найбільшої ефективності управління будь-якою системою, необхідно створити сукупну результативність роботи всіх її складових. Виходячи з того, що антропогенне навантаження на довкілля та величина еколого-економічних витрат і-ої стадії життєвого циклу енергетичного продукту залежить від причинно-наслідкових зв’язків на (і-n) стадіях, то доцільно говорити про еколого-орієнтовану систему управління життєвим циклом енергетичного продукту. Під еколого-орієнтованою системою управління життєвим циклом енергетичного продукту розуміють систему управління, що забезпечує екологічну безпеку на кожній із стадій та етапі шляхом координації виробничих і природоохоронних функцій та процесів енергетичних суб’єктів господарювання. Об’єктивно існуючу взаємодію між суспільством і природою, особливості сучасного суспільного розвитку, причинно-наслідкові зв’язки та еколого-економічні суперечності необхідно враховувати у процесі управління природокористуванням, під яким розуміють процес, пов'язаний із установленням компромісів між соціально-економічними та екологічними потребами суспільства в умовах обмеженості ресурсів. Наприклад, із позиції економічної доцільності це завдання зводиться до такого рівня природоохоронних витрат, які б спричиняли за собою мінімальні еколого-економічні втрати.
Ключові слова: життєвий цикл, електрична станція, еколого-орієнтоване управління, декомпозиція.
Розміщена в №2, 2020.
Інформація про автора(ів):
СВІТЛАНА АНАТОЛІЇВНА ПРИЙМЕНКО, кандидат економічних наук, асистент кафедри громадського здоров’я
Сумського державного університету;
ОКСАНА АНАТОЛІЇВНА БУРЛА, кандидат технічних наук, асистент кафедри екології та природозахисних технологій
Сумського державного університету
Текст статті: завантажити.