Т. В. Пімоненко, О. В. Люльов, Я. О. Ус, О. С. Квілінські, Ю. О. Мирошниченко
Виробництво енергії з відновлюваних джерел в енергетичному балансі України: прогнозування до 2035 року
(мова оригіналу – англійська)
https://doi.org/10.21272/mer.2021.92.03
У статті узагальнено аргументи та контраргументи в рамках наукової дискусії щодо енергоефективного розвитку національної економіки при оптимізації виробництва енергії із відновлюваних джерел. Авторами систематизовано основні пріоритети Енергетичної стратегії до 2035 року та інструменти досягнення її цільових таргетів. Метою дослідження є прогноз питомої ваги відновлюваної енергії в енергетичному балансі національної економіки до 2035 року. У рамках статті проведено бібліометричний аналіз для систематизації наукових досліджень в енергетичній сфері. Мета-дані для бібліометричного аналізу згенеровано з наукометричної бази даних Scopus. Для візуалізації отриманих результатів бібіліометричного аналізу застосовувано програмні засоби Scopus Tools Analysis та VOSviewer. Результати бібліометричного аналізу дозволили визначити основні наукові патерни дослідження енергетичного сектору: розвиток відновлюваної енергетики в умовах зміни клімату; біоенергетика; зменшення обсягів викидів вуглецю; енергетична безпека та політика; управління в енергетичному секторі; задоволення попиту на енергоресурси та зниження енергетичної біності суспільсва в країні Для досягнення мети дослідження авторами використано модель авторегресивної інтегрованої ковзної середньої (Autoregressive Integrated Moving Average, ARIMA) та програмне забезпечення Eviews. Період дослідження 1985-2019 роки. Отримані результати прогнозу засвідчили висхідну тенденцію первинної енергії з відновлюваних джерел в енергетичному балансі країни. Однак, частка первинної енергії з відновлюваних джерел зросте 1,16 рази та становитиме 3,62 %. Таким чином, авторами доведено, що при збереженні наявних тенденцій розвитку енергетичного сектору національної економіки ціль Енергетичної стратегії України у забезпеченні 25 % первинної енергії з відновлюваних джерел не буде досягнута до 2035 року. Це, у свою чергу, обумовлює необхідність пошуку ефективних механізмів поширення альтернативних джерел енергії у вітчизняній практиці. При цьому уряд країни повинен активізувати свої дії у напрямі формування інституційної інфраструктури для розвитку енергетичного сектору національної економіки.
Ключові слова: енергетична політика, відновлювана енергія, енергетична стратегія, прогноз.
Розміщена в №2, 2021.
Інформація про автора(ів):
ТЕТЯНА ВОЛОДИМИРІВНА ПІМОНЕНКО, доктор економічних наук, доцент кафедри маркетингу Сумського державного університету;
ОЛЕКСІЙ ВАЛЕНТИНОВИЧ ЛЮЛЬОВ, доктор економічних наук, доцент кафедри маркетингу Сумського державного університету;
ЯНА ОЛЕКСАНДРІВНА УС, аспірантка кафедри маркетингу Сумського державного університету;
ОЛЕКСІЙ СТАНІСЛАВОВИЧ КВІЛІНСЬКІ, доктор економічних наук, професор Лондонської академії науки і бізнесу;
АНАСТАСІЯ ПАВЛІВНА НАЗАРЕНКО, студентка кафедри маркетингу Сумського державного ун
Текст статті: завантажити.