М. Кілгор, В. Мельник
Подвійний шлях до інновацій та економічного відродження
(мова оригіналу – англійська)
Стаття присвячена проблемам розвитку системи освіти, спрямованої на вдосконалення у трудових факторів здібностей до адаптації та інноваційної діяльності. Сучасна система освіти, на думку автора, набула форми індустрії з розвитку стандартизованих програм та тестів, спрямованої на глибоку спеціалізацію та машинне запам’ятовування значного обсягу навчальних матеріалів, що перешкоджає розвитку творчого інноваційного мислення. При цьому губиться один з ключових факторів розвитку – творчій підхід, що дозволяє продукувати інновації. Автор виділяє два основних шляхи створення інновацій: поступового (інкрементного) розвитку, менш ризикований та заснований на продовженні існуючих тенденцій розвитку освіти, та рушійних (творчих) інновацій, більш ризиковий але потенційно більш ефективний. Але проблема визначення ефективності творчої діяльності до цього часу не вивчена через відсутність підходів до її чисельного вимірювання, чіткої моделі творчого мислення та низки протиріч, що досліджуються у статті.
Автор приходить до висновку, що творчість – це певна комбінація різних концепцій або елементів однієї концепції, але не всі творчі ідеї є однаковими за значущістю, оскільки вони є результатами різних стратегій пізнання. Автор приводить комбіновану творчу модель, яка показує, що рівень творчого внеску в результат процесу пізнання залежить від ступеня наближеності областей знання, елементи котрих формують нову ідею: якщо вони належать до віддалених областей, ідея визначається як значуща творча комбінація; якщо ж комбінація елементів утворюється в рамках однієї області знання, ідея визначається як інкрементна, менш значуща але теж оригінальна.
Автор відмічає, що надмірне поглиблення спеціалізації в певній області пізнання зменшує можливості творчого мислення та ймовірність продукування інновації. Даний U-подібний ефект залежності «знання–інновації» пов’язаний з ментальною фіксацією множини знань, у зв’язку з чим у спеціалістів певної предметної галузі формуються вузлові (якірні) точки, тобто неспроможність знаходження нових зв’язків в досліджуваній області знання через надмірне засвоювання її категорійного апарату. З іншого боку, основою творчого пізнання є оволодіння специфічними знаннями області знання хоча б в мінімально достатньому обсязі. Таким чином, формування значущих ідей шляхом комбінування елементів різних областей знань можливе лише за розширення границь власних мінімальних і не занадто поглиблених знань в різних предметних галузях. Даний висновок, до якого приходить автор підкреслює важливість застосування міждисциплінарного підходу в освіті, який, з одного боку, має запобігати формуванню якірних точок, а з іншого боку – диверсифікувати освіту через вивчення віддалених одна від одної концепцій, дисциплін, роботу над різними проектами тощо.
Окрім цього, важливим є освоєння так званої дивергентної техніки мислення, що дозволяє реалізовувати процес творчого мислення через побудову зв’язків поміж віддаленими і не властивими одна одній областями знань. Якщо зв’язок між віддаленими елементами знання продукує нове знання, значущу інновацію, відстань між ними слід відтепер вважати значно меншою ніж до побудови зв’язку.
Імплементація висновків, до яких прийшов автор, потребує розвитку запропонованого збалансованого підходу сутність якого полягає в наступному. Якщо головним напрямом розвитку обирати рушійний (творчий) інноваційний розвиток, необхідно розширювати межі системи освіти та до стандартних академічних дисциплін залучати «не програмні» види діяльності, такі як мистецтво. Поряд з цим необхідно навчати дивергентній техніці мислення. Це повинно створити необхідні умови створення значущих рушійних інновацій. Якщо ж обирати поступовий розвиток, його основою слід вважати подальше поглиблення спеціалізації в традиційній системі освіти. Це повинно створити сприятливий клімат для розвитку інкрементних інновацій. Якщо дані інновації будуть впроваджуватись в досить швидкому темпі, інтегральний ефект може біти порівнюваним з рушійним інноваційним розвитком. Дані інновації також ймовірно буде легше та з меншими ризиками впроваджувати
Ключові слова: творчість, інновації, система освіти, дивергентна техніка мислення, область знань.
Розміщена в №3, 2011.
Текст статті: завантажити.