О. С. Гончаренко, С. О. Ніколаєв, М. С. Мисловська, В. В. Погодіна
(мова оригіналу – англійська)
https://doi.org/10.21272/mer.2020.88.04
На думку багатьох експертів, людство знаходиться на межі трансформаційних змін, які характеризуються змінами не тільки в способі господарювання, а й змінами в філософії існування людини. Особливо така ситуація стає помітною під час кризових явищ планетарного масштабу. Одним з таких показових явищ стала глобальна соціально-економічна криза, яка була викликана пандемією коронавірусу. Вже зараз можна стверджувати, що деякі напрямки інформаційно-технічної галузі переживають надзвичайно стрімкі темпи розвитку, в тому числі, і технології віртуальної реальності. Це особливо актуально на тлі інформації про те, що одним з негативних наслідків пандемії є збільшення випадків психологічної напруженості суспільства в цілому і окремих індивідів через обмеження фізичного пересування людей.
Метою даної статті стало дослідження перспектив впровадження технологій віртуальної реальності в туристичне бізнес-середовище на основі ідентифікації та обґрунтуванні виникнення можливих позитивних і негативних соціо-еколого-економічних результатів внаслідок розвитку даного виду бізнесу на регіональному рівні. Ідея полягає в тому, щоб використовувати технології віртуальної реальності для створення комерційного продукту - «зелених» туристичних турів в Сумській області (Україна), суть яких полягає в наданні клієнтам з будь-якого куточка світу можливості віртуально відвідати певні природно-ландшафтні зони Сумщини. При цьому акцент робиться не тільки на відвідуванні історичних пам'яток архітектури, музеїв, а й на використання рекреаційного потенціалу саме природних об'єктів. Наприклад, байдарковий сплав по р. Псел, піші прогулянки в Спадщанському лісах, рибалка на Блакитних озерах у Сумах, полювання на тварин, збір грибів, спортивні тури: біг, катання на лижах лісовому масиві поблизу с. Токарі.
Таким чином, створення еко-турів віртуальної реальності можна вважати доцільним, оскільки для інтернальних і екстернальних стейкхолдерів цей вид діяльності є більш позитивним, ніж негативним: для працівників зростає творча складова праці, створюються передумови для підвищення заробітної плати; для споживачів зменшуються ризики під час подорожі, зникають супутні витрати, з'являється більше варіантів і можливостей для розвитку; для регіону цей вид діяльності гарантує екологічність і велику зацікавленість в результаті туру віртуальної реальності на місцевості.
Ключові слова: віртуальна реальність, соціо-еколого-економічний результат, туристичний бізнес.
Розміщена в №2, 2020.
Інформація про автора(ів):
OЛЕКСІЙ СЕРГІЙОВИЧ ГОНЧАРЕНКО, кандидат економічних наук, старший викладач кафедри економіки, підприємництва та бізнес-адміністрування Сумського державного університету;
СТАНІСЛАВ OЛЕКСАНДРОВИЧ НІКОЛАЄВ, студент Навчально-наукового інституту фінансів, економіки та менеджменту імені Олега Балацького Сумського державного університету;
MАРІЯ СЕРГІЙОВНА MИСЛОВСЬКА, фізична особа – підприємець;
ВІКТОРІЯ ВІКТОРІВНА ПОГОДІНА, магістр банківської справи
Текст статті: завантажити.