О. О. Ципліцька, М. Ю. Завгородня
(мова оригіналу – англійська)
https://doi.org/10.21272/mer.2021.93.11
Метою дослідження є виявлення інституційних чинників та обґрунтування їх визначальної ролі в процесі модернізації промисловості, що постає необхідною умовою зростання національної економіки. В дослідженні використано логіко-історичний метод для виявлення особливостей передового досвіду країн світу із різним ступенем розвитку; методи статистичного аналізу для визначення тенденцій зміни економічних та інституційних показників; методи порівняння та узагальнення тощо. В дослідженні доведено, що внесок переробної промисловості України в темпи економічного зростання досі невисокий, а її чутливість до економічних криз спричиняє значні дисбаланси в економіці. Виявлено, що державні інституції та політичні інститути значною мірою впливають на пожвавлення модернізаційних процесів в промисловому секторі за рахунок пом’якшення ринкових провалів. В ході дослідження з’ясовано, що основною інституційною перешкодою для активізації промислового розвитку в Україні є відсутність стратегічного бачення та планування промислового розвитку національної економіки. Для подолання тенденції деіндустріалізації запропоновано забезпечити ефективні інституційні взаємозв’язки між державою та стейкхолдерами, а саме розбудувати інституційні механізми модернізації, які в підсумку сприятимуть: диверсифікації промислової структури економіки в бік збільшення частки середньо- та високотехнологічних галузей переробної промисловості та підвищення складності продукції; удосконаленню зв’язків між науковими центрами та підприємствами, у тому числі в частині інноваційної діяльності, комерціалізації існуючих наукових розробок; імпорту дефіцитних новітніх технологій.
Ключові слова: деіндустріалізація, промислова модернізація, інституційний механізм, державна промислова політика, економічне зростання.
Розміщена в №3, 2021.
Інформація про автора(ів):
ОЛЕНА ОЛЕКСАНДРІВНА ЦИПЛІЦЬКА, доктор економічних наук, доцент, старший науковий співробітник відділу промислової політики Державної установи «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України»;
МАРІЯ ЮРІЇВНА ЗАВГОРОДНЯ, кандидат економічних наук, науковий співробітник відділу промислової політики Державної установи «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України»,
Текст статті: завантажити.