ДЯЧЕНКО А.В., КАРІНЦЕВА О.І., ТАРАСЕНКО С.В., ХАРЧЕНКО М.О., МАЗІН Ю.О., КИСИЛЬОВА К.С.
Формування інноваційного інструментарію економічної політики в умовах розвитку світової економічної кризи 2019-2020 рр. в Україні
(мова оригіналу – українська)

https://doi.org/10.21272/mer.2021.93.02
Актуальність роботи аргументована необхідністю вивчення явища економічних криз, які циклічно повторюються, визначаються щоразу певними особливостями, що відповідно детермінує необхідність використання специфічних політик реагування як інструментів їх подолання.
Здійснено історичний огляд найбільших економічних криз двадцятого і двадцять першого сторіч («Велика депресія», криза 2008 р.). Систематизовано показники оцінки економічних криз. Виділено основні показники, що характеризують економічні кризи: валютний курс, ВВП, інфляція, за допомогою яких проведене дослідження кризи 2019-2020 рр.
Проаналізовані коливання фондових індексів основних країн світу та зміни валютного курсу України; темпи зростання світового ВВП; охарактеризовані інфляційні процеси у світі та в Україні.
Доведено, що більшість економік світу демонструють зниження темпів зростання ВВП та незначні інфляційні процеси. Коливання валютних курсів країн були зупинені діями національних банків та іншими підтримуючими заходами. Валюти більшості розвинених і країн, що розвиваються зміцнилися у відношенні до долара. У той час як валюти більшості розвинених країн і країн, що розвиваються, зміцнилися щодо долара, українська гривня – послабла, що стимулювало збільшення експорту української агропродукції.
Рецесія початку 2020 р., зумовлена як економічними трансформаціями, так і пандемією COVID-19, не має однозначних прогнозів розвитку. Це зумовлене, в першу чергу, наявністю суттєвого людського фактора перебігу даної рецесії. Фіскальні та монетарні заходи країн та міжнародних інституцій є основними інструментами подолання кризи. Криза 2019-2020 рр. формує як негативні, так і позитивні економічні явища. Одним із найважливіших позитивних явищ є зростання конкуренції і формування попиту на базові інновації шостого технологічного укладу, впровадження яких суттєво підвищить конкурентоспроможність товарів та послуг компаній України в міжнародному просторі.
Запропоновано напрямки реагування на розгортання кризи 2019-2020 рр. в Україні:
1) стимулювання пропозиції: зниження ставки проценту; зниження податків; заходи, направлені на створення та використання нових технологій (асистивні технології – силові екзоскелети, різні протези та апарати для реабілітації); автономні транспортні засоби; нейротехнології, що включають технології біомоніторингу (від фітнес-браслетів до інвазивних датчиків); освітні технології, 3D-біопринтинг; редагування генома; глобальна кібербезпека; штучний інтелект; нова реальність і функціональне персоналізоване харчування та ін.);
2) стимулювання попиту: державні витрати (цільові програми та створення базових підприємств галузей на умовах державно-приватного партнерства); розвиток внутрішнього попиту на основі створення виробничих інноваційних кластерів з робочими місцями з вищесереднім за галузевий рівнем заробітної плати та ін.
Напрямки реагування є взаємозалежними. Пріоритетним і дієвішим є напрямок стимулювання попиту. Це пов’язано з більшим значенням мультиплікативної дії державних витрат на ВВП країни згідно теорії кейнсіанського регулювання економіки.
Отже, економічна ситуація в умовах пандемії Covid-2019 може бути покращена за допомогою комплексної системи заходів та проведення різних видів політики стимулювання попиту та пропозиції, зокрема підприємницької активності, розроблення та впровадження інновацій.

Ключові слова: ВВП, економічна політика, інновація, інфляція, криза, технології.

Розміщена в №3, 2021.

Інформація про автора(ів): Дяченко Анна Вікторівна, аспірант кафедри економіки, підприємництва та бізнес адміністрування Сумського державного університету
Карінцева Олександра Іванівна., доктор економічних наук, професор кафедри економіки, підприємництва та бізнес адміністрування Сумського державного університету;
Тарасенко Світлана Вікторівна., кандидат економічних наук, старший викладач кафедри міжнародних економічних відносин Сумського державного університету;
Харченко Микола Олексійович, кандидат економічних наук, доцент кафед

Текст статті: завантажити.






Повернутися до перегляду змісту