К. Ю. КОНДРУНІНА
(мова оригіналу – англійська)
Зростаюча важливість корпоративного управління є глобальним трендом, пов’язаним з кризовими явищами, скандалами корпоративного управління, об’єктивною необхідністю корпорацій у додатковому фінансуванні і, як результат, конкуренцією за інвесторів. Інвестори цікавляться ринками, які забезпечують не тільки інвестиційні можливості, але і відповідний рівень захисту інтересів та прав акціонерів. Якість корпоративного управління, як комплексу механізмів, за допомогою яких зовнішні інвестори захищають себе від експропріації контролюючими акціонерами чи менеджментом, впливає на інвестиційні рішення. Більш того, для ринків, що розвиваються, цей фактор стає ще більш вагомішим у сприйнятті інвесторів.
Україна, як держава з транзитивним характером економіки та проблемним інвестиційним кліматом з точку зору привабливості, може використовувати покращення у системі корпоративного управління як фактор зацікавлення потенційних інвесторів. Стаття досліджує проблеми системи корпоративного управління в Україні, що є бар’єрами для інвестицій, а також потенційні шляхи вирішення. Визначено найбільш вагомі характеристики корпоративного управління для процесу прийняття рішень інвесторами. Стаття також аналізує відповідність українських практик застосування механізмів корпоративного управління щодо глобальних, які підвищують впевненість інвесторів та їх готовність платити премію за компанії з кращим станом корпоративного управління. Обґрунтовано важливість ефективної системи управління в компаніях України як основний чинник прийняття рішень потенційними інвесторами.
Попередні дослідження підтверджують, що інвестори не хочуть інвестувати у країни, що розвиваються, з недостатнім рівнем корпоративного управління. Вони також вірять, що краще корпоративне управління принаймні на рівні компанії, може компенсувати національні недоліки. Проте, відповідні національні реформи в цій сфері зроблять країну більш привабливим напрямом для інвестування.
Зі зростаючою невизначеністю українського бізнес-середовища, доступ українського бізнесу до фінансування обмежений острахами інвесторів, які не впевнені в бізнес-процесах та часто навіть залишають країну. Саме тому, корпоративне управління є критичним фактором покращення привабливості та важливим інвестиційним сигналом, що інвестиції використовуються та контролюються відповідно до очікувань акціонерів. Під час дослідження, було визначено, що інвестори готові навіть платити премію за компанії з більш якіснім корпоративним управлінням, що є безумовно важливим мотивом для українських підприємств.
Зроблено висновок, що основним недоліком у покращенні інвестиційної привабливості українських компаній через засоби корпоративного управління, є недостатня відкритість та прозорість. Також на національному рівні незадовільним є правовий захист інвесторів, недосконалість розвитку фінансових ринків та бірж. Перспективним також може стати адаптування під сучасні тенденції використання „стейкхолдерського” підходу до корпоративного управління з розробкою стратегії сталого розвитку підприємства з орієнтацією на довгострокові результати. Наразі все більше інвесторів надають перевагу таким компаніям, оскільки подібна орієнтація, поєднана з якістю управління, забезпечують кращу стійкість до коливань, кризових явищ та шоків, а також сприяю кращої ринкової репутації серед груп стейкхолдерів.
Таким чином, корпоративне управління може виступати одним із критичних факторів інвестиційної привабливості України, проте потребує реформ як на рівні компанії, так і на національному рівні.
Ключові слова: корпоративне управління, інвестиційна привабливість, інвестиційне рішення, розкриття інформації, рада директорів, власність.
Розміщена в №4, 2013.
Інформація про автора(ів): Катерина Юріївна Кондруніна, молодший науковий співробітник кафедри економіки та бізнес-адміністрування Сумського державного університету.
Текст статті: завантажити.